Українська народна казка "Про добро та зло"

1. Дидактична гра «Як почуваєшся?»

Моральний розвиток: формувати розу­міння впливу вчинків на почуття оточуючих.

Вихователь пропонує до розгляду та ана­лізу малюнки, на яких зображено проблемні ситуації. На малюнках відсутні обличчя у деяких персонажів. Вихователь пропонує ді­тям описати ситуацію на малюнку та почуття персонажів.

2. Дидактична гра «Чарівна пір’їнка»

Моральний розвиток: учити аналізувати та оцінювати свої вчинки.

Діти утворюють коло. Вихователь дає ко­льорову пір’їнку комусь із дітей. Дитина, яка отримала пір’їнку, розповідає про свій доб­рий вчинок і передає її іншій дитині.

3. Прислів’я, приказки

Не встояти худу проти добра.

 Злий плаче від заздрості, добрий чоловік – з жалю.

 Добра голова все село прогодує, а погана і себе в труну зажене.

 Життя дано на добрі справи.

 Краса до вечора, а доброта навіки.

 Хто добро чинить, того Бог простить.

4. Українська народна казка «Про добро та зло»

В одному селі жили собі чоловік і жінка і було в них три дочки. Старшу звали Рябуша, меншу — Копуша, а найменшу — Веселуша. Росли дівчата і не ладили між собою, особливо дві старші з меншою, бо була та весела, добра і красивіша за них.

От якось пішли вони разом купатись на річку. І їх побачив річковий царевич, в якого під водою було своє багате царство. А сам він, коли під водою, то молодий красивий парубок, а коли вийде з води, то стає великим золотим вужем.

Ось понравилась йому дуже найменша із сестер Веселуша. Захотів він її забрать собі у царство і ожениця на їй. Коли ті купались, підкрався до одежі дівчат і украв одіж Веселуші.

Коли дівчата вийшли із води, то старші посміялись із біди Веселуші та й бросили її саму на березі, а самі пішли додому. Тоді виліз Золотий Вуж із кущів і оддав її одіж. А ще сказав хто він і що хоче на їй жениця. А дівчина плаче, не хоче. Почав дарити він їй золото, серебро, а та ні в яку. А коли показав себе, який він справді є красивий, то Веселуша і согласилась.

Жили вони у своєму царстві дуже багато, у великій любові та великих багацтвах. Ось колись Веселуша дуже скучила за своїми рідними та й стала просиця їх одвідать. її милий розрішив. Дав їй дорогі дарунки для рідних і провів із свого царства на берег.

Веселуша принесла свої дари сестрам і батькам, стала розказувать, як їй хорошо живеця із мужем. Тоді, коли нагостювалась, пішла до берега і стала гукать:

— Уже, уже, прийди до мене, мій муже!

І виплив із води Золотий Вуж та й забрав її у царство. Так Веселуша ходила іще скількись там разів до рідних у гості. А якось вернулась до берега і гукнула свого мужа-ужа, а він все не йде та й не йде. Аж тут побачила у траві порубане тіло свого мужа і догадалась, шо то її сестри убили його із великої зависті за щастя Веселуші.

Заплакала дівчина, заридала. І стали сльози на рани вужа литися, і воскресили вони його. І знову стали вони жити щасливо, батьків до себе забрали. А сестер самих оставили, так ті від злості і померли. Бо злі люди щасливими не бувають.

Ігровий бум

1. Дидактична гра «Я хочу бути…»

Діти із запропонованих ілюстрацій казкових героїв повинні вибрати персонажа, на якого хочуть бути схожими, та пояснити, що їм подобається у поведінці зразків.

2. Дидактична гра «В яку казку потрапив колобок»

Ця гра призначена для дітей різного віку, все залежить від підбору ілюстрацій до казок.

Мета: закріплювати у дітей знання казок; створення веселого настрою.

На початку гри дітям пропонують загадку про колобок або показують ілюстрацію до казки. Починають розповідати казку: "Жили - були дід та баба ... і покотився по доріжці. Котився колобок, котився і в казках заблукав. Діти, давайте допоможемо колобку повернутися у свою казку. Для цього нам потрібно відгадати, в яку казку потрапив колобок". Показ ілюстрацій.

Можна використовувати розмальовки по казках, де на одній стороні розташований зразок, як розфарбовувати, а на іншій знаходиться контур для розфарбовування. На кожну ілюстрацію наклеюється фігурка колобка. На звороті ілюстрацій можна написати загадки до казки, або уривок з неї.

Можна запропонувати дітям завдання:

- назвати персонажів казки;

- назвати негативних і позитивних героїв;

- згадати слова героїв;

- згадати як закінчується казка

- згадати як починається казка і т.д.

Гра закінчується ілюстрацією до казці колобок."Колобок повернувся у свою казку".

3. Дидактична гра «Оживимо казку»

Хто-небудь  із  дітей  за малюнком  описує  героїв  казки.  Решта відгадують,  хто  вони,  з  якої  казки. Хто  відгадав,  отримує  право скласти загадку-опис за своєю картинкою.

4. Дидактична  гра   «Дитинство казкових героїв»   (ТВВЗ)

Мета: розвивати уяву, осмислення наслідків тих інших подій; вчити дітей аналізувати ситуацію і прогнозувати результати конкретної діяльності, вчинків, реакцію оточуючих.

Хід гри.

   Діти згадують різні казки, які вони знають. Вихователь звертає їхню увагу на те, що кожна доросла людина колись у минулому була теж маленькою дитиною, і пропонує уявити дорослих казкових героїв і по черзі розповідають про них, їх характер, поведінку, тощо. Наприклад, діти називають казку «Гуси-лебеді», а вихователь запитує в них: «Як ви вважаєте, яким було дитинство Баби-Яги, чому вона стала такою злою і непривабливою? Як її називали в дитинстві, в які ігри вона любила грати?»

5. Дидактична  гра «Казковий етикет»

Мета: закріплювати правила етикету; розвивати чемність, вихованість, стриманість.

Матеріал: ілюстрації до різних казок: «Лисиця та Журавель», «Про двох жадібних ведмежаток», «Коза-дереза», «Рукавичка» та ін.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям подорож до казкових героїв. На килимку малюнками вниз розкладені ілюстрації до казок. Діти ідуть по колу.

   Діти

          Казки в поле потікали,

          Заблукали і пропали.

Вихователь

          Сашко, швидко в поле йди,

          Казкових героїв ти знайди!

Дитина, яку обирали, перевертає одну ілюстрацію і називає ту казку, яку знайшла, а також пояснює: які правила етикету порушили герої цієї казки або навпаки. Якщо дитина сама не може впоратися, решта дітей допомагають їй.

Цікаві казки світу...

1.Загадки

Він звірят усіх лікує,

Від холери їх рятує.

Вилікує він за мить

Все, що в звірів заболить.

(Айболит)

Сидить півник на печі

Їсть смачненькі калачі.

Ось лисичка прибігає,

Півника мерщій хапає.

Біжить півень рятувати,

В лиса півника забрати.

(Котик і півник)

Я — бичок-беремлячок,

Солом'яний у мене бочок.

Із соломи дід зробив,

Бік смолою засмолив.

(Солом'яний бичок)

Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься?

Хто б відповів?

(Червона Шапочка)

До школи прямує хлопчак дерев'яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак?

(Пригоди Буратіно)

На городі виростала,

Сили набирала,

Непомітно, дуже швидко,

Великою стала.

Став тут дід усіх гукати

Та красуню рвати.

А цю казку, діти, ви

Встигли відгадати?

(Ріпка)

Підробив він голосок,

Став малим співати.

Здогадалися вони:

Вовк — не наша мати.

(Вовк і семеро козенят)

Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дібрався

Скажем дружно:

«Здрастуй, ...

(Карлсон) (Малюк і Карлсон)

Ой, набридло на віконці

Все на сонечку сидіть.

Я візьму і покочуся,

Щоб побачити весь світ.

(Колобок)

Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка —

Десь губити черевички.

(Попелюшка)

Він веселий і не злобний,

Цей хороший дивачок.

З ним господар, хлопчик Робін,

І товариш — П'ятачок.

До прогулянок він ласий,

Є на мед чутливий нюх,

Зветься плюшевий ведмедик,

Всім відомо, ...

(Вінні Пух)

Вигнав дід козу із хати —

Та й пішла вона блукати:

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув,

Зайцю хатку повернув.

(Коза-дереза)

Сидить дівчина в корзині

На ведмежій дужій спині.

А чому ж вона  сховалась,

До ведмедя не призналась?

(Маша і ведмідь)

Він дружок звірятам, дітям,

Він живий, як я і ти,

Та таких на білім світі

Нам ніде більш не знайти.

Це тому, що він не пташка,

Не лисиця, не комашка,

Не котисько, не щеня,

Не бабак, не вовченя.

Він знімається в кіно

І відомий всім давно.

Упізнать його неважко,

Адже зветься...

(Чебурашка)

Жабці сумно в жабуринні,

Жабці б – крила журавлині.

Журавлем вона  літала б,

Жабенят розвеселяла б.

(Казка про жабу)

2. Дидактична гра «З якої казки герой?»

Хоч у нього й шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть, тоді й не п’є,

І не ходить, й не гуляє,

А у лігво спать лягає.               ( Ведмідь)

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестриця.

А зовуть мене ....( Лисиця)

Гострі кігті має –

В подушки ховає.

Лазить все на плотик.

А зоветься ...                              ( Котик)

Має клешні й довгі вуса.

Я і сам його боюся,

Бо щипає, мов гусак,

Ну а звуть щипаку .... ( Рак)

Пар довгих вушок.

Сіренький кожушок.

Скорий побігайчик,

А зоветься ... ( Зайчик)

В лісі є кравець чудовий,

шиє звірам він обнови.

Для ведмедів кожушки, для лисички – сорочки.

Для куничок – рукавички,

А для білочок – спіднички.

Зайцю – валянки на лапки,

І собі пошив піджак.

Хто кравець такий .... ( Їжак).

3. Вірш

Казок на світі є багато.

І веселих , і сумних.

То ж чи можемо

Прожити ми без них?

Не можем без казки у світі ми жити,

Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,

Як зло подолати, як хитрих провчити.

Як чуйних і добрих, й сміливих любити.

4. Дидактична гра «З якої казки?»

1. Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)

2.       «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)

3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)

4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)

5.  Один смішний чоловік може гратися на балконі, перехилятися через підвіконня, навіть жити на даху. Хто це і з якої казки?

( Карлсон з казки «Карлсон, що живе на даху».)

Казка про Україну

1.  Загадки

Який це край?

Ми родились у долині,

У білесенькій хатині,

Коло вишень і калини.

         За хатиною садок

         І зелений моріжок,

         Там багато є квіток.

Під горбом ставочок сяє,

Різна рибонька гуляє,

Качка з дітьми пропливає.

          Як же зветься гарний край,

          Де за ставом степ і гай

          Пишно квітнуть, наче рай?     (Україна)

                                                   Н. Щербина                  

2.  У світі одна – всім потрібна вона.    (Батьківщина)            

3. Прислів’я

 Нема на світі другої України, немає другого Дніпра.

 Наша слава – Українська держава.

 Всюди на світі добре, а вдома найкраще..

Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.

 Жити – Вітчизні служити.

4.Казка про Україну

Одного разу зібралися всі дівчата світу на конкурс краси.

  – Доброго дня всім! – привітався ведучий.

  – Доброго дня! – відповіли дівчата.

  – Всі зібрались? – допитується той.

  – Так! Всі! – переглядаються дівчата.

  Довго тривав конкурс і ось, нарешті, закінчився. Виграла дівчина на ймення Україна. А подарунком було або золото, або хліб. Переможниця вибрала хліб.

  Інші учасниці почали гукати:

  – Вибирай золото, воно краще за хліб!

  Вони відібрали в України хліб та безжально потоптали його.

  – Ви чого? Хіба ви не знали, що хліб не можна кидати на землю.

  Дівчина заплакала і промовила крізь сльози:

  – Чому ви це зробили.

  – Ми це для того зробили, щоб ти не хліб взяла, а золото! – відмовили ті.

  Україна розповіла цим дівчатам про велику роль хліба. Скільки він добра по світові робить… Скільки біля нього людські руки ходять, щоб він вийшов запашним та рум’яним…

  Учасниці конкурсу зрозуміли свою провину та пообіцяли, що більше ніколи не ображатимуть хліб, бо добре знаю, скільки трудитись треба, щоб спекти булку запашного рум’яного хліба.                            Жабчик Олександр

5. Вивчення вірша.

Україна,

Рідний край,

Поле, річка,

Синій гай.

Любо стежкою іти –

Тут живемо я і ти!

В.Симоненко

Зайчик і Весна

1. Загадки

Все у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки,

І в сороки новина, -

Облетіла всіх вона,

Сповіщаючи: - …

(Весна)

Промінчик лагідно всміхнувся,

У лісі пролісок проснувся.

Все прокидається від сну,

Стрічає дівчину-Весну. (Березень)

Квітнуть вишні, абрикоси,

Зеленіють верби коси...

...і зайчик сонячний сміється,

Бо теплий дощик з неба ллється. (Квітень)

П’ятим в році він приходить,

Із лепехою заходить.

У весни - останній він,

Далі - літа чути дзвін! (Травень)

2. Прикмети весни

Травнева роса краща од вівса.

Весною вода — влітку трава.

Весною чути, як трава росте.

Грак на горі — весна на дворі.

Весна відмикає, дерева й води.

Ранній переліт жайворонків — на теплу весну.

Соловейко затьохкав вода почала спадати.

Доки талий сніг боки не підмочить ведмідь з барлогу не вискочить.

3. Зайчик і весна (Українська народна казка Полтавщини)

Був гарний, погожий день. Маленький зайчик сидів під кущиком і дивився на свій старенький кожушок.

— Ой горе мені, — плакав бідолашний, — сніг розстав, ніде заховатися, скрізь видно мій білий кожушок.

Ласкаве сонечко побачило заплакане зайченя, витерло йому промінчиком слізки і пообіцяло допомогти. Воно звернулося до весни. Уважно вислухала вона сонечко і вирушила на пошуки зайчика. Де проходила, там зеленіла трава, розквітали дерева, щебетали пташки. Усе раділо Весні-чарівниці.

Нещасне зайченятко, яке сиділо під кущиком на купці сірого снігу, раптом із жахом побачило, як останній сніг розтанув, і навколо нього розцвіли проліски. Тремтячий зайчик підвів голову і помітив дівчину незвичайної вроди. Вона була одягнена в шати з прекрасних квітів. Вітер грався її русявим волоссям, а пташки співали для неї найкращих пісень.

— Ти хто? — зачаровано запитав зайчик.

— Я — весна, — лагідно відповіла дівчина, — сонечко розповідало про твою біду. Ось дивись. Це тобі.

Вона простягнула йому гарненький сірий кожушок.

— Дякую тобі, Весно! — закричав зайчик. — Тепер ніхто не побачить мене серед кущів!

Одягнувши нового кожушка, щасливий зайчик зник у лісі. А весна-чарівниця помандрувала далі, даруючи всім радість і втіху.

4. Веснянки

Подоляночка

            Десь тут була подоляночка,

            Десь тут була молодесенька,

            Тут вона впала,

            До землі припала,

            Сім літ не вмивалась,

            Бо води не мала.

            - Устань, устань, подоляночко,

            Устань, устань, молодесенька,

            Умий личко так, як скляночку,

            Утрись, утрись шовковим рушником

            Та візьмися в боки,

            Покажи нам скоки,

            Біжи до Дунаю,

            Бери ту, що скраю.

  

  Благослови, мати     

            Благослови, мати,

            Весну закликати!

            Весну закликати,

            Зиму проводжати!

            Весну закликати,

            Зиму проводжати!

            Зимочка - в возочку,

            Літечко - в човничку.